Якщо говорити загалом, токенізація — це заміна даних чи активів на їхній цифровий еквівалент — токен. Поняття токену не нове. Вони використовувалися ще в Британській імперії з XVII до XIX століття через брак національної валюти. Це були монетовидні жетони, які або замінювали дрібні монети, або призначалися для покупки чогось визначеного, наприклад, обіду в їдальні, виготовлялися як медалі чи нагороди, а іноді в цілях шахрайства.
А як токени використовуються у 21-му столітті? Розбиратимемося далі на різних прикладах. Розглянемо, що таке токенізація в онлайн-платежах, а також поговоримо про токенізацію активів та перспективи використання цієї технології в економіці взагалі та в українській зокрема.
Токенізація для безпеки онлайн-платежів
З точки зору інформаційної безпеки, токенізація — це спосіб захисту персональних даних за допомогою токенів — комбінацій символів, що не представляють ніякої цінності для шахраїв.
Наочні приклади такого використання токенізації зустрічаємо саме у сфері онлайн-платежів: тут токен замінює дані платіжних карток. Багато хто регулярно стикається з цією технологією у повсякденному житті і може навіть не підозрювати про це. Наприклад, коли ви оплачуєте покупки через Apple Pay або Google Pay онлайн або у звичайному магазині, то під час проведення транзакції використовується саме токен — набір символів, що відповідає платіжним даним.
Окрім захисту платіжної інформації від шахраїв, токени дають ще низку переваг як платникам, так і бізнесу. Так, онлайн-продавець може підв'язати картку клієнта (тобто токен) до його профілю. Це дасть можливість робити покупки за один клік: покупцю не потрібно вводити реквізити під час кожної оплати, досить просто вибрати збережену картку.
Токени банківської картки використовуються і в сервісах, які працюють за моделлю підписки. Клієнт один раз проводить успішний платіж — оформляє підписку на продукт — і всі наступні списання з його картки відбуваються автоматично за графіком. Де можна зустріти такий варіант використання токенів? Знайомі багатьом приклади — стрімінгові сервіси: Netflix, Spotify, Youtube Premium та інші.
Зазначимо, що токенізація та шифрування — це не одне й теж. Шифрування являє собою передачу конфіденційних даних, перетворених за допомогою коду (тобто правил цього перетворення, наприклад: A = 1, B = 2), який є у відправника і одержувача. А при токенізації конфіденційні дані не відправляються, а залишаються в додатку на пристрої власника карти і на серверах банку. Токен може або використовуватися повторно, або генеруватися кожен раз заново. Так чи інакше, банк знає, який картці відповідає який код і може підтвердити транзакцію.
Токенізація не скасовує користь шифрування, при зберіганні конфіденційних даних воно необхідне, однак токенізація дозволяє уникнути прямої передачі особистих даних там, де це можливо, а використання обох підходів робить процес транзакцій ще більш надійним.
Блокчейн та токенізація активів
Поява блокчейна не тільки дала можливість об'єднати попередні властивості токена, а й значно розширити можливості цього інструмента.
Під час буму криптовалюти 2017 року майже у кожного крипто-стартапу було своє ICO (initial coin offering — первинна пропозиція монет). Проекти обіцяли інвесторам величезні прибутки, а в більшості випадків насправді — всього лише токени для внутрішнього користування, не підкріплені нічим, крім ціни біткоїна і надій підприємців на успіх при нескінченному його зростанні.
Тому після падіння біткоїна на 65% всього за місяць в січні-лютому 2018 року, більше половини ICO збанкрутувало, так як їх токени були більше схожі саме на жетони, ніж на реальні активи.
З тих пір в відношенні серйозних інвестиційних проектів все більше застосовується поняття сек'юріті-токен, тобто токени як цінні папери. Така первинна пропозиція називається STO (security token offering), тобто токени, які або містять ознаки цінних паперів, або є їх цифровим аналогом, або є токенізованими активами, тобто права або частина прав на інші активи, наприклад, дорогоцінні метали, нерухомість, картини та іншу власність.
Токен може бути еквівалентом багатьох активів — цифрової або фіатної валюти, акцією, правом власності, авторськими правами, клієнтськими бонусами або знижкою. Можна використовувати маркери для врахування голосів або рейтингу користувачів, для медичних записів і взагалі для будь-яких реєстрів і баз даних.
Зростання та масове застосування цього інструменту прогнозується в найближчі 6-8 років, оскільки великі фінансові корпорації, а в деяких країнах — і державні органи, які вже активно впроваджують і тестують рішення на базі блокчейну. Так, до 2030 року ринок токенізації активно на базі блокчейну може досягти вартості 5 трильйонів доларів. Такі прогнози дає компанія компанії Citi GPS у своєму звіті "Money, Tokens and Games: Blockchain's Next Billion Users and Trillions in Value".
Перевага токенів зрозуміла, так як будь-який об'єкт власності або інвестицій можна розділити на безліч токенів. Це відкриває нові можливості для ринку інвестицій, особливо для дрібних інвесторів. Це дозволяє їм брати участь в цьому процесі, не вступаючи в інвестиційні фонди, а також торгувати активами на вторинному ринку за спрощеною схемою, що також зручно і для великих інвесторів.
Вже існують приклади таких проектів в нерухомості, як наприклад будинок на Манхеттені вартістю $30 млн і фешенебельного готелю St. Aspen Resort в однойменному американському гірськолижному курорті. Також була успішно проведена токенізація і продаж третини прав на картину Енді Уорхола “14 маленьких електричних стільців” за $1,7 млн.
Серед інших переваг токенізації активів виділяють такі пункти:
- немає необхідності проводити дорогі звіряння,
- менше помилок у розрахунках та виплатах,
- вище операційна ефективність,
- ринок стає доступним для ширшого кола учасників.
Токенізація також дозволяє монетизувати неліквідні активи, такі як мистецтво або нерухомість. Надає нові способи фінансування інфраструктури та дозволяє малим та середнім підприємствам залучати фінансування через канали прямого децентралізованого фінансування (DeFi).
Проте є й менш оптимістичні прогнози. Так, для широкого поширення та масового використання інструментів на базі токенізації має бути чітка нормативно-правова база, а з цим поки що не все просто. Також потрібна певна стандартизація індустрії, щоб забезпечити сумісність та нормальну взаємодію рішень від різних провайдерів.
Токенізація економіки в Україні
Україна входить до країн, у яких найактивніше використовують криптовалюти. Так, минулого року за даними дослідження Merchant Machine Україна була на другому місці у світі за цим показником, розділивши трійку лідерів із США та Великобританією. На даний момент криптовалюти та цифрові активи в Україні не заборонені, але поки що все ще не мають чіткого регулювання.
Так, у лютому 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон №3637 "Про віртуальні активи", його підписав Президент. Проте Закон так і не набув чинності: для цього потрібні були поправки до податкового законодавства щодо оподаткування віртуальних активів, але зміни не внесли.
Станом на квітень 2023 року від торішньої редакції Закону вирішили відмовитись: зараз Консультаційна рада з питань регулювання віртуальних активів працює над новою редакцією законопроєкту. Його розробляють з урахуванням загальноєвропейських вимог до криптовалют MiCA (Markets in Crypto-assets), які Європарламент ухвалив 20 квітня 2023 року.
Прогнозують, що нова версія закону, який регулюватиме віртуальні активи, буде прийнята наприкінці 2023 року.
Що стоїть на шляху токенізації економіки?
Ринок цифрових активів зачіпає не стільки економіку окремих країн, скільки світову економіку загалом. Цифровим активам не обов'язково акуратно вписуватися в ту чи іншу юрисдикцію, і незалежно від подальшої долі легалізації криптоактивів громадяни і підприємства в Україні можуть знайти законні способи участі в цьому ринку, як підприємці, інвестори, підрядники або клієнти.
Але є і перепони на шляху переходу економіки (тобто реальних активів) в цифровий простір. По-перше, необмежений доступ до активів і зайва простота реєстрації та закриття рахунків може призвести до хаосу. По-друге, поки не існує єдиного підходу до токенізації, що зачіпає багато інших нюансів, як управління активами і розподіл ролей, безпека, інтеграція з традиційними платіжними системами і т.д.
В багатьох аспектах державне регулювання буде необхідно, і через кілька років цілком можна очікувати приходу якогось загального консенсусу як серед блокчейн-проектів, так і з точки зору їх взаємодії з існуючими інститутами влади.
